Тисяча прописаних на 30 квадратних метрах. Уявіть, і таких квартир лише у столиці – сотні. Мерія про це знає та обіцяє разом зі Службою безпеки піти у рейди та знайти власників квартир. Але покарати їх гривнею не вдасться, бо закон кількість прописаних не обмежує. Навіщо створюють такі “гумові” квартири на папері?
Більше тисячі мешканців прописали в одній із квартир цього під’їзду. Сусіди вже охрестили житло “мурашником”. Кажуть, кількість зареєстрованих мешканців там більша, ніж у цілому будинку.
На старих дверях квартир на третьому поверсі крейдою написаний номер. Журналісти стукають, чекають кілька хвилин, але так ніхто й не відчинив. Але ознаки життя знаходимо у поштовій скриньці. Для тисяч мешканців однокімнатної квартири кілька конвертів: з вимогою повернути гроші банку, платіжки та повістка до суду з опіки над дитиною. І листи надходять постійно, кажуть сусіди. Хоча давно нікого тут не бачили.
Про те, що в приміщенні зареєстровано тисячу людей, сусіди дізналися від знімальної групи. Таку саму перенаселену квартиру ми знайшли в іншому районі столиці. Щоправда, тут прописали трохи менше – 740. Сусіди знають лише те, що приміщення кілька разів продавали. Тому не знають, хто там зараз живе.
Заробляють, торгуючи столичною пропискою. Мережа рясніє такими оголошеннями, за ними і телефонуємо. Вульгарні ділки обіцяють все зробити швидко, недорого і нібито легально. Чим довше термін реєстрації, тим вища ціна. І найдорожче – прописатися у центрі Києва.
Прописатись на рік коштує 3500 гривень. Є райони на вибір. Такі пропозиції популярні через те, що без реєстрації на роботу не влаштуватися і дитину в садок чи школу не віддати. І такому бізнесу закон не завада. Адже кількість прописаних в одній квартирі не обмежується.
Юрист Наталія Гнатуш пояснює:
“Відповідальності за це немає. Можна будь-яку кількість людей зареєструвати. Якщо людина змогла зареєструвати таку кількість людей, то був попит, дуже багато хто не хоче реєструватися, тому нараховуються комунальні послуги за кожного прописаного”.
І за приблизними підрахунками, на тисячі прописаних власник однокімнатної квартири заробив щонайменше 1,5 млн гривень. Тож на комуналку вистачить. І цей бізнес у Києві процвітає. Помешкань з аномальною кількістю квартирантів столичні чиновники нарахували понад сотню. Реклама
Але є ще одна версія, навіщо створюють такі “мурашники”. Цим напівлегальним бізнесом власники надають додаткове навантаження на місцевий бюджет, кажуть у Комітеті виборців України. А голоси зареєстрованих там людей можуть використати на виборах.
Деніс Рибачок із Комітету виборців України каже:
“Це часто призводить до фальсифікацій, тому навіть є таке поняття, як виборчий “туризм”, коли недобросовісні кандидати підкуповують виборців, і ми це масово бачили під час останніх виборів” .
